Міжнародне розшукове оголошення є офіційним запитом від країни-члена Інтерполу про затримання та екстрадицію особи, підозрюваної у скоєнні злочину або засудженого на строк понад 1 рік позбавлення волі. Це повідомлення публікується на запит правоохоронних органів однієї з країн-членів Інтерполу і може відігравати відповідальну участь у розслідуванні та переслідуванні осіб, які перетинають міжнародні кордони.
Міжнародний розшук Інтерполом
Основна місія Інтерполу полягає у підтримці міжнародного співробітництва поліції для розкриття злочинів та притягнення злочинців до відповідальності. Це досягається через забезпечення безперервного зв’язку між країнами-членами за допомогою захищеної міжнародної мережі поліцейського зв’язку I-24/7. Ця мережа дозволяє оперативним підрозділам різних країн обмінюватися інформацією в режимі реального часу, що значно підвищує ефективність боротьби зі злочинністю. Інтерпол також підтримує велику базу даних кримінального обліку, що надає країнам-членам доступ до інформації для ідентифікації підозрюваних злочинців та моніторингу їх переміщень. Крім того, Інтерпол допомагає країнам-членам проводити транскордонні розслідування та координувати міжнародні операції у сфері правопорядку.
Які умови публікації оголошення про пошук?
Оголошення про розшук, також відоме як “червона картка“, є публічним оголошенням, що розміщується правоохоронними органами з метою збору інформації про конкретну особу. У таких оголошеннях зазвичай міститься детальний опис людини, її останнє відоме місцезнаходження та іноді фотографія. Оголошення про розшук зазвичай розміщуються в ситуаціях, коли поліція шукає інформацію про підозрюваного у скоєнні злочину, або коли існує підстава вважати, що життю чи безпеці людини загрожує небезпека.
Які можуть бути наслідки після оголошення у розшук?
Майже у всіх країнах континентальної Європи існують стандартні процедури для кримінального переслідування осіб, які виїхали за межі юрисдикції, де ведеться кримінальне переслідування проти них. Зазвичай цей процес включає пред’явлення заочного звинувачення, оголошення в національний та міжнародний розшук, а також обрання запобіжного заходу – взяття під варту. Потім можливе включення інформації про особу до бази даних Інтерполу та подальшу екстрадицію.
Однак виникає логічне запитання: якщо людина виїхала за кордон на лікування чи відпочинок до початку кримінальної справи? У разі такий сценарій також може бути реалізований. На жаль, сучасні методи роботи поліції часто застосовують стандартний підхід, який не враховує винятків. Суди також можуть застосовувати заочний арешт, навіть не проводячи детального аналізу документів у справі. У цій ситуації виїзд означає приховування, і такий обвинувальний наратив стає типовим у правосудді. Протистояти йому можна лише у разі підготовки наперед.
Фахівці знають, що тікати можна, але треба знати куди і як. Якщо людина опинилась у ситуації, коли після спокійного виїзду на відпочинок із сім’єю чи у робітничих справах за кордон, їй раптово повідомили, що повертатися не можна, то очікування та надія на самовладання не є оптимальним рішенням. Це не просто тимчасові незручності, такі ситуації можуть продовжуватись тривалий час і створювати серйозні проблеми за кордоном, включаючи внесення до чорних списків банків, блокування рахунків, відмову в ПМП та, зрештою, арешт та екстрадицію.
У таких ситуаціях рекомендується діяти оперативно, оскільки час починає працювати проти вас. Ефективним механізмом, який було перевірено на практиці, є попереднє звернення до Інтерполу.
Докладніше про те, що є превентивними листами і як вони працюють на практиці, ви можете дізнатися з інших наших матеріалів.
