Що таке Інтерпол та міжнародний розшук?
Міжнародну організацію кримінальної поліції Інтерполу було створено для об’єднання зусиль правоохоронних органів держав-учасниць у боротьбі зі злочинністю. Штаб-квартира Інтерполу розташована у Франції, у місті Ліон. Інтерпол організовує міжнародний розшук осіб, підозрюваних у скоєнні серйозних кримінальних злочинів та координує дії Національних Центральних Бюро (НЦБ). На сьогоднішній день Інтерпол об’єднує понад 190 держав.
Слід зазначити, що співробітники Інтерполу самостійно не проводять розшук. Проте, будь-яка держава може передати інформацію про розшук людини до Інтерполу. Після попередньої перевірки інформація реєструється за допомогою повідомлень міжнародної кримінальної поліції. Наприклад, червона карта (повідомлення) дає можливість затримати і згодом видати розшукувану особу.
Що включає представництво в Інтерполі?
Представництво до Інтерполу охоплює широкий спектр дій та послуг, які надаються юристами, що спеціалізуються на міжнародному праві. Одним із основних завдань таких юристів є захист прав та інтересів клієнтів, які зіткнулися з проблемами, пов’язаними з Інтерполом, наприклад неправомірне включення до списку розшуку, видача червоних бюлетенів та екстрадиція.
Юристи, які представляють інтереси клієнтів в Інтерпол, повинні мати глибоке знання міжнародного кримінального права, правил і процедур, а також здатність вести переговори та представляти інтереси клієнта на міжнародному рівні. Ці фахівці допомагають своїм клієнтам заперечувати рішення Інтерполу, надавати докази про неправомірність звинувачень чи дій та забезпечувати справедливе вирішення конфліктних ситуацій.
Важливою складовою роботи юристів, які представляють інтереси клієнтів в Інтерполі, є запобігання зловживанням силовими структурами та державами, які можуть використовувати Інтерпол для політичних чи економічних цілей, порушуючи права людини та міжнародне право. У таких випадках юристи відіграють важливу роль у забезпеченні справедливості та захисту прав та свобод клієнтів на міжнародній арені.
Як дізнатися про наявність щодо себе розшукової картки?
Найпростіший спосіб перевірити наявність червоного повідомлення – це переглянути базу даних на веб-сторінці Інтерполу. Однак варто враховувати, що відсутність інформації про конкретну людину в цій базі не гарантує, що вона не є об’єктом міжнародного розшуку. Для отримання точної інформації про наявність або відсутність червоного повідомлення або дифузії слід надіслати офіційний запит Комісії з контролю за файлами Інтерполу.
Щоб надати запит, потрібно використовувати спеціальну форму, доступну на сайті Інтерполу. Допомога адвоката не є обов’язковою при подачі запиту. Але хочемо зазначити: якщо заявник вважає за краще не надавати свою адресу безпосередньо Комісії, запит може бути надісланий через адвоката, який займатиметься подальшим спілкуванням з Комісією.
Після отримання запиту Комісія перевірить наявність розшукового повідомлення у системі Інтерполу. Якщо повідомлення немає, заявнику буде надіслано повідомлення про відсутність інформації про його розшук. У разі появи інформації Комісія автоматично повідомить заявника або його представника. Якщо в системі Інтерполу є дані про міжнародний розшук, Комісія запросить дозвіл відповідної держави на надання інформації заявнику. Після отримання дозволу від держави заявник або його представник отримають офіційне повідомлення від Комісії, яке міститиме тип розшукового повідомлення (червоне повідомлення або дифузія), короткий опис звинувачень (або, якщо особа вже засуджена, суть винесеного вироку), дату надсилання повідомлення до Інтерполу та додаткову інформацію.
Як відбувається оскарження міжнародного розшуку?
Оскарження розшуку в Інтерполі — це процедура, яка дає змогу особі відстоювати свої права. Процес оскарження включає декілька ключових етапів:
- Необхідно подати заяву однією з офіційних мов Інтерполу (англійською, французькою), дотримуючись усіх вимог до оформлення та подання документів;
- Комісія з контролю за файлами розглядає подане клопотання та визначає його допустимість.
- Якщо клопотання визнано допустимим, комісія розпочинає його розгляд;
- Строк розгляду залежить від конкретного запиту. Зазвичай доступ до даних надається протягом 4 місяців, але на практиці термін може бути коротшим. Виправлення або видалення даних можуть зайняти до 9 місяців.
