Червоне повідомлення Інтерполу

Люди зазвичай використовують термін “міжнародний ордер на арешт” для позначення “червоного повідомлення”. Це не відповідає дійсності. “Червоне повідомлення не є міжнародним ордером на арешт”, – заявляє Інтерпол. Натомість “червоне повідомлення” – це “лише спосіб повідомити всім країнам-членам про те, що особа розшукується на підставі ордера на арешт або аналогічного судового рішення, виданого країною або міжнародним трибуналом”. У статуті Інтерполу є певні правила, яким повинні відповідати “червоні повідомлення”. Це повинні бути серйозні правопорушення, які не мають нічого спільного з поведінкою або культурними нормами, сімейними або приватними справами, або приватними конфліктами, які не є серйозними або не мають нічого спільного з організованою злочинністю, і вони повинні відповідати певному пороговому значенню покарання. Відвідайте https://www.interpol.int/en/How-we-work/Notices/Red-Notices, щоб дізнатися більше про те, що таке “червоне повідомлення”.

7 видів повідомлень Інтерполу

Зараз існує шість видів повідомлень, правий верхній кут яких маркується емблемою організації одного з шести кольорів – червоний (Red Notice), синій (Blue Notice), зелений (Green Notice), жовтий (Yellow Notice), чорний (Black Notice) та помаранчевий (Orange Notice), а також новий, сьомий вид — спеціальне міжнародне повідомлення, що видається спільно з Організацією Об’єднаних Націй (United Nation Notice).

Мета і значення червоних повідомлень

Червоні повідомлення відіграють важливу роль у міжнародній правоохоронній діяльності, оскільки вони дозволяють країнам-учасницям спільно працювати над пошуком і затриманням злочинців, які перетнули кордон. Така співпраця має вирішальне значення в боротьбі з численними злочинами, включаючи тероризм, незаконний обіг наркотиків, фінансове шахрайство та організовану злочинність.

Що відбувається, коли видається червоне повідомлення

Для того, щоб Інтерпол випустив червоне повідомлення, держава-член повинна надати інформацію про особу, яка підозрюється, включаючи її ім’я та обґрунтування для її включення до списку. Ця інформація передається до Генерального секретаріату Інтерполу, де вона проходить перевірку на відповідність нормам та правилам, встановленим Статутом Інтерполу.

Коли червоне повідомлення отримає схвалення, інформація про підозрюваного розсилається 194 країнам-членам Інтерполу. Важливо зазначити, що червоне повідомлення саме по собі не є офіційним ордером на арешт, і рішення про те, як кожна країна реагуватиме на це повідомлення, приймається на національному рівні.

Коротка історія Інтерполу та червоних повідомлень

Інтерпол був створений у 1923 році з метою сприяння міжнародному співробітництву правоохоронних органів. Після відновлення організації після Другої світової війни перше “червоне повідомлення” було випущено в 1946 році. Зараз система “червоних повідомлень” перетворилася на потенційний інструмент для затримання правопорушників, які перетинають кордон.

Критерії для видачі “червоного повідомлення

Для того, щоб видати “червоне повідомлення”, необхідно виконати певні вимоги. Ось деякі з цих критеріїв:

Особа повинна перебувати в розшуку для притягнення до кримінальної відповідальності або відбування покарання після засудження за вчинення тяжкого злочину.
Злочин має бути достатньо серйозним, щоб за нього передбачалося покарання у вигляді тюремного ув’язнення терміном щонайменше на два роки.
Підставою для запиту має бути законний національний ордер на арешт.
Повідомлення має відповідати Статуту Інтерполу, який забороняє організації втручатися в політичні, військові, релігійні чи етнічні справи.

Кроки для запиту червоного повідомлення Інтерполу

Для того, щоб видати “червоне повідомлення”, необхідно виконати наступні процедури:

1. Національне центральне бюро (НЦБ) запитуючої країни подає запит на видачу “червоного повідомлення” до Генерального секретаріату Інтерполу.
2. У запиті повинна міститися вся необхідна інформація, в тому числі дані про особу підозрюваного, його опис, портрет, відбитки пальців (за наявності), а також факти підозрюваного злочину.
3. Запитувач НЦБ повинен надати докази наявності дійсного національного ордеру на арешт.

Процес розгляду та затвердження червоних повідомлень Інтерполом

Коли Генеральний секретаріат Інтерполу отримує запит на “червоне повідомлення”, він оцінює заявку на предмет її відповідності основним умовам. Процес оцінки складається з наступних етапів:

• Оцінка відповідності запиту Конституції та керівним принципам Інтерполу.
• Перевірка легітимності національного ордера на арешт і тяжкості злочину, в якому обвинувачується особа.
• Підтвердження того, що запит містить достатньо інформації для ідентифікації підозрюваного.
• Якщо запит відповідає всім параметрам, Генеральний секретаріат Інтерполу санкціонує його і видає “червоне повідомлення”.

Червоне повідомлення: Питання юрисдикції

Арешт і судове переслідування осіб, які розшукуються в декількох країнах, може призвести до юрисдикційних і суверенних проблем, пов’язаних з “червоним повідомленням” Інтерполу. При переслідуванні транснаціональних злочинців дуже важливо поважати державний суверенітет і правові системи.

Екстрадиція та правові основи

Екстрадиція – це процес передачі особи, яка переховується від правосуддя, однією державою іншій для притягнення до кримінальної відповідальності або відбування покарання. Закони та процедури екстрадиції суттєво відрізняються в різних країнах: деякі з них мають офіційні договори про екстрадицію, а інші покладаються на спеціальні угоди або дипломатичні клопотання.

Справи за “червоними повідомленнями” Інтерполу

Видатні справи про червоні повідомлення:

1. Джуліан Ассанж: У 2010 році Швеція надіслала “червоне повідомлення” про підозру в сексуальних злочинах проти Джуліана Ассанжа, засновника WikiLeaks. Він звернувся до посольства Еквадору в Лондоні з проханням про притулок і залишався там, поки його не спіймали в 2019 році.
2. До Квон: В кінці вересня Інтерпол випустив “червоне повідомлення” стосовно До Квона, засновника Terraform Labs, обвинуваченого у фінансовому шахрайстві. Невдовзі після цього, До Квон зреагував, опублікувавши ряд екстравагантних твітів, які містили дивні висловлювання. У одному з твітів він стверджував, що перевіряв своє ім’я в публічній базі даних Інтерполу і не знайшов там нічого, а в іншому заявив, що він «не докладає жодних зусиль для втечі».Цікаво, що з усіх 70 000 червоних повідомлень, виданих Інтерполом, лише приблизно 7 000 доступні для загального огляду — близько 90% з них не публікуються в реєстрі, доступному для перегляду громадськістю.

   Стосовно його заяви про відсутність спроб втекти, це може бути правдою. Як уже згадувалося, червоне повідомлення саме по собі не слугує як ордер на арешт, тож багато чого залежить від країни, де наразі перебуває Квон. Він може не хвилюватися, знаючи, що його не заарештують і не екстрадують назад до Південної Кореї. Однак виїзд з країни, де він зараз знаходиться, може бути складним.

   Генеральний директор До Квон та інші працівники Terraform Labs знаходяться під слідством у зв’язку з фінансовим шахрайством та ухиленням від сплати податків після обвалу їхніх стейблкоїнів: TerraUSD та Luna. Інвестори, які втратили кошти в результаті цього обвалу, подали скарги, звинувачуючи До Квона у створенні схеми Понці. Загальний обсяг збитків оцінюється приблизно у $40 мільярдів. Обвал токена Luna також спричинив крах криптовалютного хедж-фонду Three Arrows Capital.

Суперечливі випадки зловживання червоним повідомленням:

1. Білл Браудер – британський бізнесмен, який народився в США. У 2013 році Росія надіслала йому “червоне повідомлення”, оскільки він підтримав “Акт Магнітського”, який передбачає покарання для російських чиновників, що порушують права людини. Багато людей вважали, що це “червоне повідомлення” було політичним, тому його врешті-решт зняли.
2. Казахстан оголосив “червоне повідомлення” Мухтару Аблязову, казахстанському бізнесмену і лідеру опозиції, якого звинувачують у крадіжці грошей у уряду. Критики кажуть, що позов пов’язаний з політикою і має на меті перешкодити йому виступати проти адміністрації.

Висловлювалися занепокоєння щодо надійності системи “червоних повідомлень” через її використання у резонансних справах та у спосіб, що викликав суперечки. Ці проблеми показують, наскільки важливо уважно стежити за тим, хто отримує “червоні повідомлення” і як вони використовуються, щоб їх не можна було використати для політичної чи особистої вигоди. Для того, щоб система “червоних повідомлень” залишалася ефективною і заслуговувала на довіру в боротьбі з міжнародною злочинністю, вона повинна бути сильною і чіткою.

Дмитро Коноваленко

Адвокат з питань Інтерполу, Старший партнер

Юрист, що спеціалізується на екстрадиції та справах Інтерполу, з членством у Міжнародній асоціації адвокатів. За п'ять років практики Дмитро захищав клієнтів від гонінь з боку правоохоронних органів США, Росії, Узбекистану, України, Росії та інших держав. Він успішно застосовував заходи для запобігання розшуку на ранніх етапах і спеціалізується на захисті в складних справах, що стосуються економічних, політичних і військових звинувачень.

Телефон:

+357 96 447475

Email:

[email protected]

Замовити дзвінок