Так, в аеропорту вас можуть заарештувати. Аеропорт – це громадське місце, і на нього поширюються ті ж закони, що і на будь-яке інше громадське місце. Якщо ви скоїли злочин або маєте невиконаний ордер на арешт, вас можуть заарештувати співробітники правоохоронних органів в аеропорту.
Нижче наведено кілька поширених причин для арешту в аеропорту:
- Невиконаний ордер на арешт: Якщо у вас є невиконаний ордер на арешт за вчинення злочину, вас можуть заарештувати в аеропорту, коли ви прибуваєте або відлітаєте.
- Порушення правил безпеки: Якщо ви порушуєте правила безпеки або закони в аеропорту, наприклад, перевозите заборонені предмети або поводите себе неадекватно, вас можуть заарештувати співробітники служби безпеки аеропорту або правоохоронні органи.
- Порушення імміграційного законодавства: Якщо ви порушили імміграційне законодавство, наприклад, прострочили візу або в’їхали в країну нелегально, вас можуть заарештувати співробітники імміграційної служби в аеропорту.
Якщо вас заарештували в аеропорту, ви маєте такі ж права, як і в будь-якій іншій ситуації, включаючи право зберігати мовчання і право на адвоката. Важливо пам’ятати, що аеропорт – це режимний об’єкт, і будь-які порушення законів або правил можуть призвести до серйозних наслідків, включаючи арешт і кримінальне переслідування.
Чи можуть вас заарештувати в аеропорту, якщо у вас є ордер на арешт?
Так, якщо у вас є невиконаний ордер на арешт за вчинення злочину, вас можуть заарештувати в аеропорту. Правоохоронці мають право заарештовувати осіб з невиконаним ордером на арешт у будь-який час, у тому числі при в’їзді в країну або виїзді з країни в аеропорту.
Коли ви проходите через контрольно-пропускний пункт аеропорту, ваші документи, що посвідчують особу, можуть бути перевірені за базою даних осіб з невиконаними ордерами на арешт. Якщо ваше ім’я є в базі даних, правоохоронці можуть затримати вас і взяти під варту.
Важливо зазначити, що якщо у вас є ордер на арешт, завжди краще з’явитися до правоохоронних органів і пред’явити ордер. Добровільна явка з повинною допоможе вам уникнути потенційного конфузу і зриву затримання в аеропорту або в іншому незручному місці та часі. Крім того, співпраця з правоохоронними органами може допомогти вам отримати більш сприятливе ставлення під час судового розгляду.
Що відбувається, якщо вас заарештували в аеропорту?
Якщо вас заарештують в аеропорту, вас візьмуть під варту співробітники правоохоронних органів і перевезуть до місцевого відділку поліції або в ізолятор тимчасового тримання. Точні процедури можуть відрізнятися в залежності від місця та обставин арешту, але, як правило, відбуватимуться наступні кроки:
Затримання: Після арешту вас доправлять до місця тримання під вартою, де ви перебуватимете до пред’явлення обвинувачення або слухання справи про звільнення під заставу. Протягом цього часу з вами будуть проводити процедуру, яка включає в себе зняття відбитків пальців, фотографування та збір іншої особистої інформації.
Пред’явлення обвинувачення: Під час пред’явлення обвинувачення ви постанете перед суддею, який поінформує вас про висунуті проти вас звинувачення і ваші законні права. Суддя також може визначити умови звільнення під заставу або звільнення з-під варти.
Судовий розгляд: Якщо вас звинувачують у скоєнні злочину, ви пройдете через юридичний процес, який може включати судовий розгляд, переговори про визнання вини або інші юридичні процедури.
Винесення вироку: Якщо вас визнають винним у скоєнні злочину, суддя винесе вам вирок. Залежно від тяжкості злочину, вирок може включати штраф, випробувальний термін, громадські роботи або тюремне ув’язнення.
Якщо у вас є занепокоєння щодо невиконаного ордера на арешт або вашого правового статусу, завжди краще звернутися за порадою до кваліфікованого адвоката, який допоможе вам зорієнтуватися в будь-якому судовому процесі і порадить найкращий спосіб дій.
Арешт на кордоні
Останніми роками кількість арештів на кордоні зростає. У багатьох випадках ці арешти відбуваються після того, як хтось намагається перетнути кордон без належних документів. Однак арешти на кордоні також можуть відбуватися, коли когось ловлять на контрабанді наркотиків або іншої контрабанди в країну. У деяких випадках людей, заарештованих на кордоні, передають співробітникам імміграційної служби і можуть депортувати. Однак, якщо когось вважають злочинцем, його можуть притягнути до кримінальної відповідальності і засудити до тюремного ув’язнення. Тому важливо знати про ризики, перш ніж намагатися перетнути кордон без належних документів.
Тимчасовий арешт
Тимчасовий арешт підозрюваного в аеропорту провадиться співробітниками прикордонної служби. При цьому їх дії мають бути регламентовані «Порядком дій посадових осіб Державної прикордонної служби України та органів Нацполіції України», який було затверджено згідно з указом, виданим МВС.
Процедура арешту в аеропорту (Інтерпол) проходить у кілька основних етапів:
- Відбувається тимчасове затримання підозрюваного відповідно до пунктів 2.3 – 2.8 розділу II «Інструкції про порядок дій посадових осіб органів (підрозділів) охорони державного кордону». Додатково буде складено протокол затримання.
- Особа буде взята під охорону до приїзду співробітників поліції.
- Після приїзду поліції особа буде негайно передана разом із вже складеним протоколом.
- Начальник зміни повідомляє прокурора та чергового Головного (регіонального) центру про затримання конкретної особи.
Після отримання повідомлення про те, що Інтерпол здійснює розшук цієї особи, прокурор повинен уважно перевірити всю інформацію з метою законності дій. Наступним кроком є підготовка повідомлення до регіональної прокуратури. Протягом перших 60 годин після арешту в аеропорту (Інтерпол) співробітники регіональної прокуратури зобов’язані підготувати повідомлення до відповідного центрального органу України. Останній має протягом перших трьох днів після затримання поінформувати про те, що сталося, компетентний орган конкретної країни, яка подала запит до Інтерполу.
Особа, яка бажає перетнути кордон, протягом 60 годин буде доставлена до суду з метою розгляду певного клопотання:
- Здійснюється тимчасовий арешт – за умови, що немає запиту на екстрадицію.
- Здійснюється екстрадиційний арешт – за умови, що отримано запит на екстрадицію від конкретної країни.
Згідно зі статистикою, на даному етапі розгляду справи запит на екстрадицію ще відсутній, а значить, завдання прокурора полягає в тому, щоб оформити запит до суду з метою отримання тимчасового арешту на строк до 40 діб. На розгляд запиту суд має 72 години, починаючи з моменту затримання підозрюваного в аеропорту. В результаті буде винесено остаточний вердикт: тимчасовий арешт на вказаний термін або звільнення підозрюваного, за відсутності підстав для подальшого затримання.
Підстави для відмови у застосуванні тимчасового арешту
Відповідно до Ч. 6 ст. 583 КПК України, якщо конкретна особа перебуває у міжнародному розшуку Інтерполу, при її затриманні в аеропорту не розглядаються інші альтернативні запобіжні заходи: наприклад, звільнення під заставу, домашній арешт тощо. Таким чином, суддя обирає між двома можливими запобіжними заходами – або тимчасовим арештом або звільненням.
Причому підстави для відмови у тимчасовому арешті можуть бути різними. Розглянемо кілька найбільш поширених підстав для осіб, які були оголошені у розшук Інтерполу:
- Під час затримання кожного підозрюваного співробітники поліції уважно перевіряють усі його документи, порівнюють інформацію в документах, де описано скоєний злочин в іншій країні. Якщо персональні дані в паспорті та інформація в документах про скоєний злочин відрізняється, виникає питання: чи є затримана особа підозрюваною, чи це зовсім різні люди?
- Під час перевірки інформації щодо розшуку в Україні (Інтерпол) було помічено, що вже давно минув термін для притягнення особи до кримінальної відповідальності.
- Якщо відсутній засвідчений переклад всіх необхідних положень КК країни, яка оголосила певну особу в розшук Інтерполу.
- Якщо між Україною (або іншою країною) відсутня міжнародна угода, згідно з якою одна зі сторін має право затримувати злочинців, підозрюваних при спробах перетнути кордон. Для розгляду цих справ країна, що подала запит, має надати гарантії в письмовому вигляді, щоб Україна (або інша країна) у майбутньому співпрацювали між собою.
- Якщо в КК України (чи іншої країни) немає положення (чи було скасовано з різних причин), згідно з яким особа може нести кримінальну відповідальність за всі діяння, які вона вчинила в іноземній державі та була оголошена у міжнародний розшук (Інтерпол). Враховуються відмінності у законодавстві різних країн.
- Якщо немає перекладу документів, що стосується всієї інформації, важливих даних про скоєний злочин. Відмову від тимчасового арешту також можна отримати через те, що конкретна країна не подала документи, в яких має бути зазначено, що саме вона є компетентним органом щодо запобіжного заходу.
Це основний список підстав, які називають найпоширенішими та найактуальнішими для України, інших країн.
Екстрадиційний арешт
Подачею клопотання про екстрадиційний арешт займається прокурор після отримання запиту про передачу конкретної особи. Такий вид арешту може тривати до 1 року – до початку з’ясування всіх нюансів, питань щодо процедури екстрадиції. Протягом усього часу суддя повинен не рідше 1 разу на 2 місяці перевіряти законні підстави перебування підозрюваного під арештом з метою ухвалити рішення – продовжувати екстрадиційний арешт або негайно звільнити особу.
При розгляді поданого клопотання суддя має повне право скористатися різними запобіжними заходами, які не належать до тих, що мають на увазі тримання під вартою. Це здійснюється на підставі ст. 585 КПК України.
Під час розгляду такого клопотання суддя враховує:
- Усі відомості, докази того, що підозрюваний переховувався від правосуддя у конкретній країні.
- Усі умови, на підставі яких було ухвалено рішення про звільнення особи з-під варти.
- Вік, стан здоров’я підозрюваного виходячи з даних Інтерполу (розшук людей в інших країнах).
- Усі соціальні зв’язки підозрюваного, наявність утриманців, сім’ї.
- Тяжкість покарання, яка чекає на підозрюваного з урахуванням норм і положень України (іншої країни, в якій було затримано особу), гуманності обраних запобіжних заходів.
Екстрадиційна перевірка особи здійснюється одразу після її затримання. Після завершення перевірки центральний орган України ухвалює остаточне рішення: передавати підозрюваного іншій країні чи ні.
Підстави для відмови в екстрадиційному арешті
Відмова щодо передачі затриманого іншій країні може здійснюватися з урахуванням ст. 589 КПК України.
Серед головних підстав для ухвалення такого рішення виділяють наступні:
- Після арешту в аеропорту (Інтерпол) було з’ясовано, що підозрюваний громадянин України.
- Після перевірки підозрюваного вдалося з’ясувати, що скоєний ним злочин за українськими законами не передбачає покарання у вигляді позбавлення волі.
- Процедура екстрадиції суперечить усім зобов’язанням України щодо раніше прийнятих та підписаних міжнародних договорів, інтересів національної безпеки.
- Якщо минув термін давності притягнення конкретної особи до кримінальної відповідальності, згідно українським законам. В цей список також можна зарахувати закінчення терміну давності виконання вироку за злочин.
- Центральний орган України отримав відмову від компетентних органів іншої країни на прохання надати додаткові документи, матеріали для остаточного рішення щодо процедури екстрадиції.
Крім того, процедура екстрадиції не може бути застосована до біженців, до осіб, які потребують тимчасового захисту в Україні. Якщо здоров’ю, свободі та життю підозрюваного загрожує небезпека з різних причин (наприклад, віросповідання, расові ознаки, належність до певних соціальних груп тощо), екстрадиція також вважається неможливою. Винятком із правил є випадки та ситуації, прописані у міжнародному договорі України.
