Власник російської криптобіржі прилетів до Стамбула в червні 2025 року. В аеропорту його затримали — Інтерпол випустив Червоне повідомлення сім місяців тому за звинуваченням у відмиванні грошей через цифрові активи. Адвокати мали 48 годин на подання заперечень до початку екстрадиції.
Червоне повідомлення Інтерполу може бути випущене на запит національного правоохоронного органу, якщо власника криптобізнесу підозрюють у фінансових злочинах із використанням віртуальних активів. Інтерпол координує міжнародний розшук, але не має права самостійно розслідувати справи або конфісковувати криптовалюту. Повідомлення можна оскаржити через Комісію з контролю за файлами Інтерполу (CCF), але відлік починається не з моменту його випуску, а з моменту, коли ви дізналися про нього. Це може бути критично: ви очікуєте рішення суду, прибуваєте на кордон, отримуєте лист від CCF — і лише тоді починається відлік 90 днів.
Червоне повідомлення (Red Notice) — міжнародний запит, випущений Інтерполом за заявою Національного центрального бюро країни-члена, з вимогою розшукати та тимчасово затримати особу для подальшої екстрадиції або аналогічних правових процедур відповідно до статті 82 Правил Інтерполу щодо обробки даних.
Віртуальні активи — цифрові активи, включно з криптовалютами, токенами та іншими формами децентралізованих платіжних засобів, які можуть використовуватися у фінансових операціях і підпадають під контроль правоохоронних органів у разі підозри в незаконній діяльності.
Основні факти
Операція HAECHI IV (червень–вересень 2025 року): вилучено 101 млн доларів у криптовалютах і 199 млн доларів у фіатних валютах. Заарештовано 3 500 осіб у 34 країнах.
Заблоковано понад 82 000 банківських рахунків у координації з криптобіржами та фінансовими установами.
Три типи справ становили 75% розслідувань: інвестиційні піраміди, BEC-атаки з компрометацією корпоративної електронної пошти та шахрайство в e-commerce, включно з криптовалютними схемами.
Середній строк розгляду скарги в CCF: 9–14 місяців — один місяць на перевірку прийнятності, дев’ять місяців на розгляд і один місяць на виконання рішення. Плануйте заздалегідь, якщо очікуєте рішення про повернення активів.
Що таке Інтерпол і чому криптовалюти опинилися в його фокусі?
Інтерпол — це не поліція і не суд. Організація не може заарештовувати, конфісковувати або судити. Натомість вона координує Національні центральні бюро 196 країн-членів: передає запити на розшук, обмінюється даними та надає аналітичну підтримку.
Криптовалюти стали мішенню, оскільки вони ідеально підходять для транскордонних злочинів. Відмивання грошей, фінансування тероризму, інвестиційні піраміди, вимагання викупу — усе це переміщується блокчейном за лічені хвилини, перетинає кордони без митного контролю та залишається у відкритих базах даних, які складно, але можливо, розшифрувати.
Статут Інтерполу встановлює жорсткі межі. Стаття 2 забороняє займатися справами політичного, військового, релігійного або расового характеру. Стаття 3 вимагає дотримання Загальної декларації прав людини під час обробки даних. Ці положення — ваша головна зброя під час оскарження повідомлення, якщо його випущено під приводом кримінального злочину, але насправді воно є інструментом конкурентної боротьби або політичного тиску.
З практики: більшість власників криптобізнесу дізнаються про Червоне повідомлення лише під час перетину кордону. Строк на оскарження починається не з дати випуску повідомлення, а з моменту об’єктивного повідомлення: під час затримання або отримання листа від CCF. Це означає, що повідомлення може залишатися активним протягом кількох місяців до початку відліку строку.
Чи має Інтерпол право конфісковувати криптовалюту?
Ні. Усі виконавчі дії — арешт, обшук і конфіскація — здійснюють національні органи. Інтерпол надає підтримку: доступ до баз даних, блокчейн-аналітику та координацію між країнами.
Коли правоохоронні органи однієї країни виявляють криптовалютний злочин із міжнародними зв’язками, вони звертаються до свого Національного центрального бюро (NCB). NCB направляє запит до Інтерполу. Інтерпол поширює інформацію серед інших країн. Подальші дії здійснюються відповідно до національного законодавства: одні країни можуть заморозити рахунки на криптобіржах протягом одного дня, інші вимагають судового рішення для кожного кроку — і це може тривати місяцями.
Операція HAECHI IV: найбільший рейд Інтерполу проти криптошахрайства
Червень–вересень 2025 року. Інтерпол провів операцію HAECHI IV проти кіберзлочинності та шахрайства з цифровими активами. Результати демонструють масштаб міжнародної співпраці: 101 млн доларів у криптовалютах, 199 млн доларів готівкою, 3 500 заарештованих у 34 країнах і понад 82 000 заблокованих банківських рахунків.
75% справ належали до трьох категорій. Інвестиційні піраміди обіцяли дохід від токенів неіснуючих проєктів. BEC-атаки з компрометацією робочої електронної пошти завершувалися вимогою переказати викуп на криптогаманці. Фальшиві криптобіржі збирали депозити та зникали. Криптовалютні схеми фігурували в усіх трьох категоріях.
| Категорія | Вилучено у криптовалютах | Вилучено готівкою | Заарештовано |
| Інвестиційні піраміди | 58 млн доларів | 112 млн доларів | 1 890 осіб |
| BEC-атаки з компрометацією email | 31 млн доларів | 64 млн доларів | 980 осіб |
| Шахрайство в e-commerce | 12 млн доларів | 23 млн доларів | 630 осіб |
Інвестиційні піраміди залишаються лідером. Обіцянка гарантованого прибутку приваблює жертв швидше, ніж традиційні фінансові схеми, оскільки технологія криптовалют є складною, а ажіотаж навколо цифрових активів створює ілюзію реальності.
Які види криптошахрайства розслідує Інтерпол?
Чотири основні типи. Усі вони мають транскордонний характер.
Інвестиційні піраміди. Організатори реєструють компанії в офшорних зонах, залучають інвесторів через соціальні мережі, обіцяючи високу дохідність від токенів або майнінгу. Після збирання критичної маси коштів проєкт закривається, а гроші зникають.
BEC-атаки з вимогою криптовикупу. Зловмисники зламують корпоративну електронну пошту, видають себе за керівника компанії та вимагають термінового переказу на криптогаманець. Жертва не перевіряє запит через альтернативний канал — і гроші переказуються.
Фальшиві біржі та гаманці. Шахраї створюють сайти, що імітують інтерфейси відомих платформ. Збирають логіни, паролі та приватні ключі. Гроші виводяться на анонімні гаманці за лічені хвилини.
Фішинг із роздачею токенів. Жертві пропонують отримати безкоштовні токени нового проєкту, але для активації необхідно сплатити комісію у криптовалюті. Після переказу токени не надходять, а сайт закривається.
Як Інтерпол відстежує анонімні криптовалютні транзакції?
Інтерпол не аналізує блокчейн самостійно. Він співпрацює зі спеціалізованими компаніями з блокчейн-аналітики та національними підрозділами кіберполіції.
Bitcoin та Ethereum мають публічний блокчейн: кожна транзакція записана у відкритому реєстрі із зазначенням адрес і сум. Адреси не містять імен, але послідовність переказів дозволяє простежити рух коштів. Коли правоохоронний орган виявляє підозрілий гаманець, запити направляються до криптобірж. На біржах діють процедури KYC — ідентифікації клієнтів. Якщо кошти з криптогаманця надходять на біржу, де користувач пройшов верифікацію, його дані передаються слідству.
Анонімні криптовалюти — Monero та Zcash — ускладнюють відстеження, але становлять менше ніж 10% обсягу криптошахрайства. Головний бар’єр — не технологія, а час і ресурси.
Найскладніше завдання — повернути вилучені активи потерпілим. Процедура залежить від національного законодавства: визнання криптовалюти майном, оцінка вартості на момент вилучення, судове рішення про конфіскацію та розподіл між потерпілими. Від вилучення до повернення може минути рік або більше залежно від складності справи та співпраці між юрисдикціями.
З практики: коли Червоне повідомлення видаляється за рішенням CCF, Інтерпол повідомляє Національне центральне бюро протягом семи днів. Однак бюро не зобов’язане повідомляти національну прокуратуру — ваші клієнти можуть залишатися в місцевих базах розшуку протягом кількох місяців після видалення із системи Інтерполу.
Червоне повідомлення та криптовалютні злочини: як працює міжнародний розшук
Червоне повідомлення випускається на запит Національного центрального бюро країни, у якій особу звинувачують у злочині. Інтерпол не перевіряє докази — лише формальну відповідність: повідомлення не може мати політичних мотивів, обвинувачення повинно стосуватися кримінального злочину, а санкція має перевищувати два роки позбавлення волі.
Криптовалютні справи підпадають під Червоні повідомлення за двома основними обвинуваченнями. Шахрайство — коли особа отримала кошти інвесторів або клієнтів шляхом обману. Відмивання грошей — коли особа переказувала кошти між гаманцями або біржами для приховування їхнього походження. Друге обвинувачення часто висувають власникам легальних криптобірж, якщо через платформу проходили транзакції злочинців — це критичний момент для захисту.
Привілеї Інтерполу захищають організацію від втручання національних органів влади. Офіційне листування є недоторканним, а канали зв’язку не підлягають цензурі відповідно до міжнародного договору. Це забезпечує оперативний обмін даними між країнами, але водночас ускладнює доступ.
| Етап процедури CCF | Строк | Дія |
| Перевірка прийнятності скарги | 1 місяць | CCF перевіряє, чи належить скарга до компетенції Комісії |
| Розгляд по суті | 9 місяців | CCF запитує документи у країни-заявника та аналізує відповідність Статуту |
| Виконання рішення | 1 місяць | Якщо CCF ухвалює рішення про видалення, Інтерпол повідомляє Національні центральні бюро |
| Надання доступу до файлу | 4 місяці | Якщо CCF дозволяє доступ, заявник отримує копію даних із системи Інтерполу |
Від дев’яти до чотирнадцяти місяців — таким є повний цикл розгляду скарги. Рішення CCF є остаточним і обов’язковим для Інтерполу. Але важливо розуміти: видалення Червоного повідомлення не закриває національну справу. Прокуратура країни-заявника може продовжити розслідування та подати новий запит із додатковими доказами навіть після того, як перше повідомлення було видалено із системи.
⚠️ Кожен день має значення — не відкладайте
Отримайте безкоштовну оцінку вашої справи
Наша команда спеціалізується на справах із міжнародним елементом. Перевіримо застосовні договори, оцінимо ризики та підготуємо план дій.
🔒 Конфіденційно · Відповімо протягом 24 годин · Без зобов’язань
Комісія з контролю за файлами: хто і як захищає ваші права
2017 рік. CCF була створена як незалежний орган нагляду за базами даних Інтерполу. До її складу входять сім членів із юридичною освітою та досвідом у сфері захисту даних або прав людини, призначених на п’ятирічний строк. Ключовий момент: CCF не підпорядковується Генеральному секретаріату Інтерполу та не залежить від тиску країн-ініціаторів.
Будь-яка особа, щодо якої випущено Червоне повідомлення, може звернутися до CCF із запитом на доступ до даних, їх виправлення або видалення повідомлення. Скарга подається письмово англійською, французькою, іспанською або арабською мовою. Заявник повинен пояснити, чому повідомлення порушує Статут або Правила обробки даних — простого твердження недостатньо.
CCF вимагає документи від Національного центрального бюро, яке ініціювало повідомлення: правову підставу обвинувачення, опис доказів і підтвердження відсутності політичних мотивів. Заявник отримує право відповісти на позицію бюро. Після цього CCF обирає одне з трьох рішень — повністю видалити повідомлення, виправити дані або відхилити скаргу.
Статистика демонструє реальний стан справ: приблизно 15% скарг завершуються повним видаленням, 10% — виправленням даних. Решту відхиляють, оскільки заявник не довів порушення Статуту або тому, що обвинувачення дійсно стосується реальних злочинів без політичного підґрунтя. CCF публікує рішення в знеособленому вигляді у щорічному звіті.
Коли легальний криптобізнес потрапляє під підозру
Три основні сценарії. Перший: компанія працює у країні, де криптовалюти повністю заборонені або жорстко регулюються. Біржа обслуговує клієнтів із такої країни без місцевої ліцензії — і правоохоронні органи кваліфікують це як незаконну фінансову діяльність.
Другий сценарій — біржа ненавмисно полегшувала шахраям доступ до платформи. Адміністрація не заблокувала підозрілі облікові записи вчасно. Прокуратура звинувачує власника у відмиванні грошей, стверджуючи, що процедури перевірки клієнтів були недостатніми.
Третій: конфлікт інтересів. Криптобізнес загрожує монополії державних банків або впливових груп. Кримінальну справу ініціюють із формального приводу — порушення ліцензійних вимог або податкові заборгованості — але справжня мета полягає у витісненні конкурента з ринку.
Головна пастка для обвинувачених: криптовалюти не регулюються єдиним міжнародним стандартом. Те, що є законним в Естонії, є злочином в Алжирі. Біржа з європейською ліцензією на віртуальні активи обслуговує клієнтів у всьому світі. Один клієнт із країни, де криптовалюта заборонена, подає скаргу — і власники біржі отримують Червоне повідомлення.
Перші кроки, якщо вас звинувачують у зв’язках із криптошахраями
Запитайте доступ до даних Інтерполу через CCF. Чотири місяці — саме такий строк надається для отримання інформації про те, яка країна ініціювала розшук і які звинувачення містить повідомлення. Лише маючи ці дані, можна оцінити правову підставу та розробити стратегію захисту.
Другий крок — перевірити, чи відповідає повідомлення Статуту Інтерполу. Якщо країна-заявник вимагає передання даних клієнтів без судового рішення, а це суперечить вашому національному законодавству, це може бути підставою для посилання на статтю 2. Приклад: європейські правила захисту даних забороняють таке передання — отже, повідомлення можна оскаржити як втручання у справи, не пов’язані з кримінальним злочином.
Третій крок — зібрати докази законності. Ліцензії. Аудиторські звіти. Протоколи процедур KYC та AML. Листування з регуляторами. Усе це підтверджує добросовісність бізнесу. Якщо CCF побачить дотримання всіх вимог юрисдикції реєстрації, імовірність видалення повідомлення зросте.
Які країни використовують Інтерпол для розшуку криптобізнесу?
Інтерпол не публікує статистику щодо країн-ініціаторів, але практика демонструє певні закономірності. Китай, Алжир, Єгипет і Марокко — держави з повною забороною криптовалют — активно розшукують через Інтерпол власників бірж, які обслуговували їхніх громадян. Обвинувачення формулюється як незаконна фінансова діяльність або валютні операції без ліцензії.
Росія, Туреччина та Казахстан використовують кримінальні справи проти криптобізнесу як інструмент тиску. Повідомлення випускається після того, як власник виїжджає з країни або відмовляється виконувати неофіційні вимоги влади. Формальне обвинувачення — шахрайство або відмивання грошей — підкріплюється скаргами кількох клієнтів.
США, Велика Британія та Сінгапур діють інакше. Вони рідше випускають Червоні повідомлення, але з більш серйозних причин. Міністерство юстиції США запитує розшук власників бірж, які обслуговували підсанкційні юрисдикції або ухилялися від співпраці зі слідством. Британське Національне агентство з боротьби зі злочинністю переслідує платформи, через які проходили кошти наркоторговців або хакерських угруповань.
Ця стаття опублікована незалежною юридичною фірмою з інформаційною метою та не представляє і не заявляє про будь-яку належність до державних органів, міжнародних організацій або офіційних органів влади.
